світляк

світляк
-а́, ч., ент.
Невеликий жук, який світиться в темряві. || перев. мн., перен., рідко. Блиск очей, вогник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "світляк" в других словарях:

  • світляк — (невеликий жук, який світиться в темряві), світлячок, блищак …   Словник синонімів української мови

  • світляк — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • блискавець — вця/, ч., ент., зах. Світляк …   Український тлумачний словник

  • блищак — а/, ч. Світляк …   Український тлумачний словник

  • огняниця — і, ж., ент., зах. Світляк …   Український тлумачний словник

  • світлячок — чка/, ч., ент. Пестл. до світляк …   Український тлумачний словник

  • світун — а/, ч., ент., діал. Світляк …   Український тлумачний словник

  • світун — іменник чоловічого роду, істота світляк діал …   Орфографічний словник української мови

  • огняниця — ці, ж. Вр. Світляк, світлячок …   Словник лемківскої говірки

  • сьвітло — ла, с. Вр. 1. Світло; промениста енергія, що сприймається зором і робить видимим навколишнє. 2. Перша складова частина складних слів, напр.: сьвітлобоязнь, сьвітлобежовий, сьвітлокремовий, сьвітлосолом яний, сьвітлочервений, сьвітлозаломліня,… …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»