- світляк
- -а́, ч., ент.Невеликий жук, який світиться в темряві. || перев. мн., перен., рідко. Блиск очей, вогник.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
світляк
Смотреть что такое "світляк" в других словарях:
світляк — (невеликий жук, який світиться в темряві), світлячок, блищак … Словник синонімів української мови
світляк — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
блискавець — вця/, ч., ент., зах. Світляк … Український тлумачний словник
блищак — а/, ч. Світляк … Український тлумачний словник
огняниця — і, ж., ент., зах. Світляк … Український тлумачний словник
світлячок — чка/, ч., ент. Пестл. до світляк … Український тлумачний словник
світун — а/, ч., ент., діал. Світляк … Український тлумачний словник
світун — іменник чоловічого роду, істота світляк діал … Орфографічний словник української мови
огняниця — ці, ж. Вр. Світляк, світлячок … Словник лемківскої говірки
сьвітло — ла, с. Вр. 1. Світло; промениста енергія, що сприймається зором і робить видимим навколишнє. 2. Перша складова частина складних слів, напр.: сьвітлобоязнь, сьвітлобежовий, сьвітлокремовий, сьвітлосолом яний, сьвітлочервений, сьвітлозаломліня,… … Словник лемківскої говірки
